продовження...

об’єднавши таким чином всіх бажаючих, а саме тих, хто вже зараз готовий щось робити ми отримаємо команду майбутнього. На мою думку вона повинна складатися з молоді, які захоплюються різними напрямками діяльності. Це, по-перше, науковий потенціал. Без розуму зробити будь-що – неможливо. Наука – кістяк розвитку. Безперечно, без вміння направити «наукову енергію» у потрібне русло – нічого не вийде. Тому потрібні добрі організатори, які вміють керувати будь-яким процесом, створювати психологічні умови для роботи наукового потенціалу. Цим можна визначити напрямок нашої діяльності – організація наукового руху, що буде аналізувати дії керівництва Україні, статистичні показники, щодо стану економіки в цілому, та розроблювати програму дій стосовно поліпшення існуючого положення. На першу думку може здатися – яка від цього користь – що ми будемо розроблювати, а фактичного втілення цього плану не буде? Але, таким чином ми будемо набирати досвід! Паралельно з науковою діяльністю буде проводитися суто політична, напрямлена на отримання певної ролі організації у керівництві державою. Це і є підґрунтя UDG. Тепер трохи конкретики.

Наша держава – багатоукладна. Рівень розвитку окремих галузей, що мають велику перспективу у майбутньому, знаходиться на досить низькому рівні. Прикладом цього є «окупованість» туризму в Україні. Що вже казати… Карпати, Крим… А скільки талановитих людей не можуть реалізувати своїх здібностей на батьківщині! Втрачаючи «геніїв нації», країна втрачає й майбутнє. Люди, як кожен біологічний вид – конкурують між собою. А так як ми є представниками «розуму», то і боротьба більшістю іде у науково-економічному аспекті, до якого можна віднести будь яку галузь, що дозволяє отримувати користь, прибуток. Згадаємо досвід Японії. Близько 40 років тому, почавши закуповувати різноманітні ліцензії на наукові відкриття та вдосконалення у інших націй, всього за 30 років вона стала рушійною силою у світі інформації та новітніх технологій. Практично Японія є «диктатором» на ринку цифрових товарів, бо у ній увібрані найкращі, найновіші технології. Таких прикладів щодо інших країн – безліч. Чому ж Україна з таким великим потенціалом не може стати високорозвиненою? Я маю відповідь! Нема того, хто ХОЧЕ і МОЖЕ одночасно відродити економіку України. Більшість керівництва не замислюється над ХОЧУ. Вони МОЖУТЬ але НЕ ХОЧУТЬ! Іншого пояснення я тут не бачу…

Далі буде…