об’єднавши таким чином всіх бажаючих, а саме тих, хто вже зараз готовий щось робити ми отримаємо команду майбутнього. На мою думку вона повинна складатися з молоді, які захоплюються різними напрямками діяльності. Це, по-перше, науковий потенціал. Без розуму зробити будь-що – неможливо. Наука – кістяк розвитку. Безперечно, без вміння направити «наукову енергію» у потрібне русло – нічого не вийде. Тому потрібні добрі організатори, які вміють керувати будь-яким процесом, створювати психологічні умови для роботи наукового потенціалу. Цим можна визначити напрямок нашої діяльності – організація наукового руху, що буде аналізувати дії керівництва Україні, статистичні показники, щодо стану економіки в цілому, та розроблювати програму дій стосовно поліпшення існуючого положення. На першу думку може здатися – яка від цього користь – що ми будемо розроблювати, а фактичного втілення цього плану не буде? Але, таким чином ми будемо набирати досвід! Паралельно з науковою діяльністю буде проводитися суто політична, напрямлена на отримання певної ролі організації у керівництві державою. Це і є підґрунтя UDG. Тепер трохи конкретики.

Наша держава – багатоукладна. Рівень розвитку окремих галузей, що мають велику перспективу у майбутньому, знаходиться на досить низькому рівні. Прикладом цього є «окупованість» туризму в Україні. Що вже казати… Карпати, Крим… А скільки талановитих людей не можуть реалізувати своїх здібностей на батьківщині! Втрачаючи «геніїв нації», країна втрачає й майбутнє. Люди, як кожен біологічний вид – конкурують між собою. А так як ми є представниками «розуму», то і боротьба більшістю іде у науково-економічному аспекті, до якого можна віднести будь яку галузь, що дозволяє отримувати користь, прибуток. Згадаємо досвід Японії. Близько 40 років тому, почавши закуповувати різноманітні ліцензії на наукові відкриття та вдосконалення у інших націй, всього за 30 років вона стала рушійною силою у світі інформації та новітніх технологій. Практично Японія є «диктатором» на ринку цифрових товарів, бо у ній увібрані найкращі, найновіші технології. Таких прикладів щодо інших країн – безліч. Чому ж Україна з таким великим потенціалом не може стати високорозвиненою? Я маю відповідь! Нема того, хто ХОЧЕ і МОЖЕ одночасно відродити економіку України. Більшість керівництва не замислюється над ХОЧУ. Вони МОЖУТЬ але НЕ ХОЧУТЬ! Іншого пояснення я тут не бачу…

Далі буде…

Шановна молодь України,

Я – один з засновників нової молодіжної організації – UDG (Ukrainian Develop Group). Поштовхом до об’єднання, а саме до створення такого руху стали думки про стовідсоткову залежність майбутнього України від НАС! Нам набридло просто дивитися на бездіяльність молоді, на те, що вони даремно витрачають час та сили, займаючись безглуздими справами. Тому я зі двома своїми друзями вирішив створити UDG – щоб поставити Україну на шлях сталого економічного розвитку, щоб забезпечити свій народ майбутнім, щоб створити могутню державу.

На прикладі сучасного українського керівництва можна побачити непослідовність та неорганізованість, неузгодженість їхніх дій. Починаючи з 1991 року, коли фактично Україна стала незалежною, в ії парламенті не було згоди. Причиною цьому є попереднє існування тоталітарного радянського режиму. До лав влади приходили люди, які вже не мали свіжих, прогресивних думок. Консервативність уряду, і, як наслідок, активне протистояння різних рівнів виконавчої влади, призвели до виникнення суперечок між ними. І це в той час, коли Україна потребувала революційних перебудов, коли повинні було здійснюватися глобальні економічні перебудови всередині країни, змінюватися соціальні структури, започатковуватися нові економічні та політичні зв’язки з іншими високо розвинутими країнами світу. На це сил у керівників не вистачило. Ось і маємо зараз жахливі статистичні показники: далеко не високий рівень життя та економічного розвитку, який повинен бути! І це все тому, що для набуття статусу розвинутої держави практично нічого не робилося!

Потенціал країна має дуже великий. І це стосується не тільки природних умов, про які відомо ще з курсу шкільної географії, не про вигідне геополітичне положення, а й про науковий потенціал. Взяти лише таке місто як Київ або Харків, де розташована величезна кількість вузів міжнародного рівню, де готують спеціалістів міжнародного стандарту, де розташовано безліч науково-дослідницьких установ, які займаються розробкою найновіших перетворень у галузях фізики, комп’ютерів, хімії, економіки… Ті, хто отримав освіту в Україні – дуже цінуються за кордоном. Про це свідчать не тільки статистичні показники, а й реальні факти. Саме раціональне та правильне використання всього цього допомогло б поставити Україну на «залізні ноги»! Чому ж ніхто з цих видатних людей, за якими майбутнє, не хоче залишатися в Україні? Та тому що вони не бачать України в майбутньому, не бачать, що зможуть реалізувати себе, не бачать тієї великої держави, яку можливо побудувати. Та що казати – «маємо те, що маємо». Так вийшло, що незалежність, за яку боролися наші діди обернулася для нас економічним та соціальним лихом. Наше покоління, що було народжене разом з державою Україною, символічно стало рушійною силою майбутнього. Ми – українці, молодь! Ми повинні розуміти, що від нас залежить, якою буде наша держава, коли кожен з нас буде мати сім’ю, дитину… Авжеж, дехто думає, що зможе виїхати за кордон, там почати своє життя. А хто ж залишиться тут? Хто буде жити на Україні? Що буде з Україною через п’ять, десять, сто років?

Ці питання стали риторичними.

Щоб вирішити їх, наша організація хоче об’єднати навколо себе всіх зацікавлених. Основною вимогою є БАЖАННЯ!!! Бажання бачити майбутнє України – велике майбутнє! Всі, кому не байдуже, хто хоче бодай щось зробити для свого майбутнього, хто ще не впав духом та має сили щось робити – ОБ’ЄДНУЄМОСЯ! Нашій організації зараз потрібно багато людей – якщо ви цікавитесь наукою, політикою будь-чим – ласкаво просимо. Першим кроком зараз є організація структури руху…

Далі буде…

Якщо Вас зацікавило така діяльність – напишіть мені – uadg@mail.ru